Термін відноситься до абстрактних принципів обробки списків та тимчасового зберігання даних, зокрема, коли потрібно мати доступ до обмеженого набору даних у певному порядку. Принцип LIFO застосовується у тих випадках, коли останні дані, додані до структури, мають бути першими видалені або оброблені.